Рубрики

#2. Кредитование населения. Проблемы и последствия. Сценарий

Наталия Семенченко - 27 января, 2011 | 12:00 | Распечатать

#2. Кредитование населения. Проблемы и последствия. Сценарий

Сценарій

      “Українці набрали кредитів стільки, що могли б цими грошима наповнити державну скарбницю на цілий рік. Як злізти з цієї боргової голки? Чи потрібно брати кредити?” – з цим вирішила розібратися я, Наталія Семенченко у своїй програмі «Досвід». Доброго вечора!

      Систему кредитування в Україні, сьогодні ми будемо обговорювати з нашими гостями  – народним депутатам, представниками національного та іноземного банків, та досвідченим експертом… Ми  також почуємо думки громадян України з приводу особистого досвіду у практиці залучення кредитів.

      Для початку — сюжет про типову історію родини, яка взяла кредит

Чи брали Ви кредити?

На що саме – для купівлі житла, автомобіля, побутової техніки?

В якій валюті ви брали кредит?

      А от якщо поділити загальну суму боргу українських домогосподарств у понад 200 млрд. грн.. на кількість цих самих домогосподарств (а їх більше 17 мільйонів), то маємо такі цифри, подивіться на екран: на кожне домогосподарство припадає 1  тисяча доларів;  3700 гривень; 20 євро та ще близько 200 гривень у інших валютах (гр.1). Ще близько 500 мільярдів гривень заборгували українські підприємства.

Це багато чи мало? Добре чи погано?

      За оцінками НБУ всього близько 11% кредитів в Україні (як домогосподарств, так і підприємств) є проблематичними у поверненні, тобто токсичними. А от за оцінками експертів цей обсяг коливається від 30% до 40%  (а це становить 250 млрд. грн.)  (гр.2)

Які наслідки така ситуація має для економіки?

Чому така кількість людей та підприємств не можуть кредит повернути?

У цьому більше вина споживачів, які активно брали кредити без огляду на свої реальні можливості; банків, які видавали сумнівні кредити  чи держави, яка заплющувала на це очі?

      З 2004 до кінця 2008 року заборгованість по кредитах українських громадян зросла на астрономічних 260 млрд. грн.. (гр.4). Як ми бачимо з графіка, особливо активно кредитування населення зростало у 2006, 2007 і 2008 роках – збільшення на майже 50, 75 і 120 мільярдів гривень відповідно. Тоді як 2009 року кредитна заборгованість зменшилася на 40 млрд. грн., а 2010 майже на 20 млрд. грн..

Про що свідчить скорочення заборгованості по кредитах у 2009-2010 роках – банки менше стали давати чи боржники більше віддавати?

Чому банки не кредитують населення на до кризовому рівні, адже грошима від депозитів вони набиті під зв’язку?

Чому ставки по кредитах залишаються такими високими?

      На початку 2010 року відсоткова ставка по кредитах становила 26%, з середини – 21%. До кінця року вона впала ще на декілька відсотків і зараз становить у середньому 19 відсотків.

Чи слід очікувати зменшення ставок по кредитах у 2011 році?

Чи не є довгострокові кредити з великими відсотками гальмом для української економіки?

Чи не заганяють вони громадян у боргову яму?

Зараз пропоную переглянути сюжет про споживчий кредит. /Сюжет 2/

Які витрати є нерозумними і які треба обмежувати?

      За даними дослідження проведеного компанією InMind (вересень-жовтень 2010 року), майже третина населення має кредити. (графік 3).

Навіщо такій кількості людей брати кредити? За для чого найчастіше звертаються за отриманням кредиту?

Адже у світі відсоток по іпотечних кредитах у рази менше, ніж в Україні (графік 5).

Поясніть, чому така різниця?

На яких умовах і на що саме (нерухомість, автомобіль, побутова техніка, освіта) виправдано брати кредит?

Під який відсоток і на який термін?

Чи потрібно державі підтримувати кредити на освіту, медицину?

Якими способами держава може впливати на зменшення ставок по кредитах?

Яким банкам треба довіряти – держаним чи приватним? З українським капіталом чи іноземним? Великим чи малим?

Як поводитися з банками в разі, якщо ти не можеш сплатити черговий внесок по кредиту?

На що потрібно звертати увагу, коли підписуєш кредитний договір?

      Не останню роль відіграють цивілізовані відносини між кредитором та боржником. Дуже часто банк намагається заробити на споживачеві не зовсім етичним чином.

На чому банк може нагріти споживача?

      З іншого боку боржникам необхідно сплачувати за кредитами, а банкам уникати шахраїв. Серед питань, які можуть цікавити наших телеглядачів, які все ж узяли кредити – відповідальність за несплату внесків.

Чи можуть за несплату внесків по кредиту кинути до вязниці?

Яка максимальна відповідальність за несплату внесків?

Чому до цих пір законодавством не врегульована проблема діяльності колекторських компаній?

Як досягти балансу між правами і обов’язками позичальників і боржників?

Яка має бути позиція Національного банку в цьому питанні?

      Серед ключових питань, яке обговорюватиме місія МВФ з урядом найближчим часом – це питання банкрутства як юридичних, так і фізичних осіб.

Чи означатиме запровадження інституту банкрутства в Україні, що боржники зможуть оголошувати себе банкротами і не сплачувати за кредитами?

Які уроки з кризи отримали громадяни і банки?

До банкіра: Чи будете так легковажно роздавати кредити? Чи будуть громадяни так легковажно їх брати?

Зараз спостерігається поступове зниження ставок по депозитах, а інфляція продовжує бути високою.

Куди вкладати кошти, які мають на руках громадяни?

В якій валюті найкраще брати кредити та зберігати кошти? Які ваші прогнози щодо курсу гривні?

Як не повторити помилки кризи?

      Дякую за участь у програмі, а глядачам за увагу. Ми сьогодні говорили про кредити. З вами була програма “Досвід” і я — Наталія Семенченко. До зустрічі наступної середи о 22:00.

Сценарии программ

Похожие записи

Добавьте Ваш комментарий